аксесуар
АКСЕСУА́Р, а, ч.
1. Предмет, деталь і т. ін., належні або супутні чомусь.
Я зовсiм не вклоняюсь перед твоїми [село] опоетизованими хатами, садочками, звичайнiсiньким "мiсяченьком" та iншими твоїми неодмiнними аксесуарами (Б. Антоненко-Давидович);
Завод на той час почав здавати позиції на ринку виробництва шахтарських аксесуарів (С. Жадан);
Сантехніка, меблі та аксесуари для ванних кімнат (з мови реклами);
// Деталь оформлення, оздоблення.
В оформленні ландшафтних парків, створених у кінці XVIII століття, містки були необхідним аксесуаром (з наук.-попул. літ.).
2. тільки мн. Другорядні, побічні деталі, які доповнюють що-небудь, створюють фон, обстановку для головного (в живописі, скульптурі, літературі).
Самобутній жіночий характер розкрив художник Т. Шевченко у портреті Горленко. Скомпоновано портрет просто, без нагромадження деталей, аксесуарів (з наук. літ.);
// Дрібні речі, предмети театральної обстановки; бутафорія.
Аксесуари – не дрібниця в роботі актора. Використання якої-небудь палички, гребінця, лави, пляшки та іншого може допомогти акторові більше, ніж пояснювальні монологи (з мемуарної літ.).
3. перен. Частковість, подробиця, що супроводжує що-небудь головне.
Аж ось настало Перше травня .. В Києві ще звечора були наготовані всі аксесуари святкування (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)