активний
АКТИ́ВНИЙ¹, а, е.
1. Енергійний, діяльний; протилежне пасивний (див. паси́вний¹).
Моя любов більш активної, ніж пасивної натури (Леся Українка);
Він не поскупився на схвальні епітети: "широко ерудована людина", "закоханий у свій предмет учитель", "активний громадський працівник" (Б. Антоненко-Давидович);
Почалася активна підготовка до операції. Добирали людей (Д. Бедзик);
Лесь Курбас прийшов до професіонального театру, маючи фундаментальну гуманітарну освіту. Він входить у мистецтво людиною суспільно активною (із журн.);
Найбільш активною опозиція стає в кризові періоди розвитку суспільства (з газ.).
2. Який розвивається, діє (про процеси, явища природи, суспільства і т. ін.).
Всі здорові елементи краю закликаються до помочі й активної боротьби з нещастям (В. Винниченко);
Все узбережжя Криму має ознаки активного руйнування морем (з наук. літ.);
На сторінках багатьох періодичних видань проводилась активна пропаганда боротьби проти нiмецьких окупантiв за відродження незалежної соборної України (із журн.);
// Який швидко, бурхливо проходить, виявляється.
Активна хімічна реакція;
Активний процес у легенях.
3. лінгв. Який показує дію, що переходить на об'єкт (про зворот, стан).
Дієслово активного стану.
АКТИ́ВНИЙ², а, е.
Стос. до активу (див. акти́в² 1).
Активний рахунок – бухгалтерський рахунок, призначений для обліку активів організації (майна, дебіторської заборгованості тощо) (з мови документів).
Словник української мови (СУМ-20)