акуратний
АКУРА́ТНИЙ, а, е.
1. Який дотримується порядку, точності (про людину).
Постараюся бути акуратним і швидко повернути коректу (М. Коцюбинський);
Чоловік він акуратний, точний, кожна хвилина в нього повинна бути на своєму місці (В. Винниченко);
Я був .. дуже акуратним і дисциплінованим пацієнтом (Ю. Збанацький).
2. Охайний, чепурний.
Якось у барак прийшов майор, акуратний i чистенький, мов лялька (П. Загребельний);
Вся вона чиста, акуратна, в темній корсетці і спідниці (М. Івченко).
3. Зроблений, виконаний старанно, ретельно.
Надмір книжок лежав дуже рівними й акуратними купками на підвіконні (В. Підмогильний);
Він зупинився посеред кімнати і весело обвів поглядом стіни з дешевими олеографіями в акуратних рамках (О. Донченко).
4. Який утримується в порядку, чистоті.
– Петре, – обізвалася вона згодом веселіше, – а місто чистеньке, акуратне. Мені навіть подобається (М. Олійник);
На акуратній доглянутій садибі в усьому відчувається дбайлива рука господарів (із журн.).
5. Гарний, симпатичний, звичайно невеликий розмірами.
Сіверцев, високий вродливий блондин з акуратними бакенбардами, дивився на нього непорозуміло, здивовано (О. Гончар);
Ніс він мав рівний, акуратний і чоло високе й чисте (Д. Бузько);
Коли б не голився двічі на день, назавтра був би вже з бородою, але хочу тримати фасон: у мене тільки невеличкі вуса й акуратна борідка, яка трохи імітує борідку нашого директора гімназії (Валерій Шевчук);
Професор писав дрібними, акуратними, майже друкованими літерами (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)