алгебраїчний —
алгебраї́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
алгебраїчний —
[алгеибрайічнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
алгебраїчний —
-а, -е. Прикм. до алгебра. || Виражений або записаний за допомогою знаків, характерних для алгебри. Алгебраїчна функція — функція, яка задовольняє алгебраїчне рівняння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
алгебраїчний —
АЛГЕБРАЇ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що алгебри́чний. Юнак стояв біля чорної дошки і виписував довжелезні алгебраїчні формули (Смолич, III, 1959, 258).
Словник української мови в 11 томах