алое
АЛО́Е, невідм., с.
1. Багаторічна тропічна й субтропічна трав'яниста рослина родини лілійних із довгастим м'ясистим листям, укритим по краю шипами, яка використовується в медицині; столітник.
[Альбіна:] Я заважаю, Мартіане? Вибач, – я на хвилинку. Чи нема у тебе з алое ліків? (Леся Українка);
У графській оранжереї, крім пальм і цитронів, росла туя – дерево життя.., численні м'ясисті алое з Південної Африки (О. Донченко).
2. фарм. Лікувальний препарат, вигот. з листя цієї рослини.
При деяких видах енцефалопатії призначають вітаміни групи В, аскорбінову кислоту та застосовують біостимулятори: алое, склоподібне тіло та ін. (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)