Словник української мови у 20 томах

алотрансплантація

АЛОТРАНСПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж., мед.

Вид трансплантації органів і тканин, при якій донором є інший людський організм.

Алотрансплантація, або гетерологічна трансплантація – трансплантація, при якій донором трансплантанта є генетично й імунологічно інший людський організм (з навч. літ.);

Результати реабілітації пацієнтів після алотрансплантації нирки на курортах Трускавець і Східниця із застосуванням мінеральних вод на зразок “Нафтусі” довели їхню доцільність і необхідність (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. алотрансплантація — алотранспланта́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. алотрансплантація — -ї, ж. Метод відновної хірургії, що полягає в заміні хворого органа, тканини здоровими, узятими з іншого організму, або штучними (із пластмаси, металу і т. д.); хірургічна операція, що використовує такий метод.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. алотрансплантація — алотранспланта́ція (від ало... і трансплантація) пересадження трансплантата від одного представника якого-небудь біологічного виду іншому представникові того ж виду. Інша назва – гомотрансплантація.  Словник іншомовних слів Мельничука