Словник української мови у 20 томах

алтайці

АЛТА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. алта́єць, йця, ч.; алта́йка, и, ж.).

Корінне населення Горно-Алтайської автономної області Російської Федерації.

Алтайці – корінне тюркомовне населення Гірського Алтаю, Алтайського краю Росії – за родом занять здавна поділялися на скотарів-кочовиків (південні алтайці) й осілих мисливців і звіроловів (північні алтайці) (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. алтайці — -ів, мн. (одн. алтаєць, -йця, ч.; алтайка, -и, ж.). Народність, що становить основне населення Горно-Алтайської автономної області Росії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. алтайці — АЛТА́ЙЦІ, ів, мн. (одн. алта́єць, йця, ч.; алта́йка, и, ж.). Народність, що становить основне населення Горно-Алтайської автономної області Алтайського краю РРФСР.  Словник української мови в 11 томах