алтей
АЛТЕ́Й, ю, ч.
Рід багаторічних трав'янистих рослин родини мальвових з високим стеблом і товстим коренем.
Найціннішим є алтей лікарський – рослина з блідо-рожевими квітами, яка росте в Європі та Азії (з наук. літ.);
Надзвичайно багате у цій місцевості різнотрав'я: вероніка степова, конюшина, алтей та ін. (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)