альмандин
АЛЬМАНДИ́Н, ч.
1. род. у. Мінерал із групи гранатів криваво-червоного кольору з фіолетовим відтінком, який використовується як абразивний матеріал.
Альмандин – мінерал, найпоширеніший із гранатів, зазвичай зустрічається у вигляді ізометричних кристалів, наявний у метаморфічних породах (з наук. літ.);
Забарвлення альмандину залежить від вмісту заліза, що заміщає алюміній (з наук.-попул. літ.).
2. род. а. Окремий камінець цього мінералу, що використовується як ювелірна прикраса.
Пояс складався із золотої пряжки, інкрустованої альмандинами, а також із численних бляшок, виготовлених у такій самій техніці (з наук. літ.);
В античних прикрасах із Північного Причорномор'я найчастіше трапляються сердолік, гірський кришталь і гранат, рідше халцедон, аметист, бурштин, агат, сардер, яшма, бірюза, смарагд, хризопраз і альмандин (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)