амазонка
АМАЗО́НКА, и, ж.
1. перев. мн. У грецькій міфології – плем'я жінок-воїнів, які жили в Малій Азії або на узбережжі Азовського моря.
Недосліджені материки були безконечні, населені фантастичними чудовиськами, амазонками та кентаврами (О. Гончар);
Відчувала в собі голос крові легендарних амазонок і нескорених скіфів, знала, що не втримає тепер її ніхто й ніщо, не буде більше ні супротивників, ні перепон (П. Загребельний).
2. Жінка-вершниця.
– О, панна Обринська дуже спритна амазонка, – кликнув до мене пан К. з гурту (О. Кобилянська);
Нараз щось майнуло на дорозі з палати до лісничівки. Білий кінь і чорна амазонка. Заверне чи поїде дальше? Втікати йому чи чекати стрічі?.. (Б. Лепкий).
3. Жіноча довга сукня спеціального крою для їзди верхи.
Алла Михайлівна була вбрана в чорній амазонці, на голові був маленький циліндр, а в руці хлист (Леся Українка);
Подвір'ям замку принцеса Еліза проходить плавною, поважною ходою, строго й легко несучи маленьку голівку на великому пишному тілі, щільно обтягненому на крутих клубах старомодною амазонкою (В. Винниченко).
Словник української мови (СУМ-20)