амальгамація
АМАЛЬГАМА́ЦІЯ, ї, ж.
1. мет. Видобування благородних металів із руд і концентратів за допомогою ртуті.
При амальгамації метали утворюють із ртуттю амальгами і в такому вигляді відділяються від пустої породи та піску (з наук.-техн. літ.);
На використанні різних властивостей ртуті були створені самостійні галузі промисловості, в тому числі добування золота методом амальгамації (із журн.).
2. екон. Злиття фірм, товариств, корпорацій, союзів і т. ін. в єдину компанію для централізації капіталу.
Відомі два методи амальгамації: приєднання, при якому структура компаній змінюється частково; створення нової компанії з передаванням їй активів інших компаній із корінною ломкою їхньої структури (з наук.-попул. літ.);
При амальгамації компанії втрачають свою самостійність і обмінюють свої акції на акції створеної компанії (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)