Словник української мови у 20 томах

амбівалентний

АМБІВАЛЕ́НТНИЙ, а, е, книжн.

Двоїстий, суперечливий.

Амбівалентними стали називати складні суперечливі почуття, які проявляються в людини у зв'язку з багатогранністю явищ навколишньої дійсності, які приваблюють до себе і разом із тим відлякують (з наук.-попул. літ.);

У житті з'явилися обставини, в яких народився тип людини, якій імпонує так званий амбівалентний літературний герой, що приймає і добро, і зло (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. амбівалентний — амбівале́нтний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. амбівалентний — -а, -е. Прикм. до амбівалентність.  Великий тлумачний словник сучасної мови