Словник української мови у 20 томах

амністувати

АМНІСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.

Застосовувати амністію, звільняти за амністією.

Уряд амністував професора (М. Хвильовий);

Юхима Кудрю амністували, на радість Одарці (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. амністувати — амністува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. амністувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Застосовувати до кого-небудь амністію, звільняти кого-небудь за амністією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. амністувати — ПОМИ́ЛУВАТИ (звільнити від покарання), АМНІСТУВА́ТИ, ПОЩАДИ́ТИ. Вмираючому завжди кажуть, що він видужує, а засудженому до страти, що його помилують (З. Тулуб); Юхима Кудрю амністували, на радість Одарці (І. Ле).  Словник синонімів української мови
  4. амністувати — АМНІСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Застосовувати до кого-небудь амністію, звільняти кого-небудь за амністією. Юхима Кудрю амністували, на радість Одарці (Ле, Вибр., 1939, 172).  Словник української мови в 11 томах