Словник української мови у 20 томах

амок

А́МОК, у, ч.

Психічне захворювання, яке спостерігається у жителів тропічних країн, що виражається у нападах божевілля – агресивному руйнуванні всього навколишнього.

Слово амок малайського походження і має значення “несамовито нападати”, сам же синдром поширений як серед малайців, так і серед інших жителів тропічних країн (з наук.-попул. літ.);

Амок характеризується раптовим виникненням панічних станів зі зміною свідомості та неконтрольованим прагненням рухатися в одному напрямку, трощачи все на своєму шляху, вбиваючи тих, хто заважає цьому руху (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. амок — -у, ч., мед. Паморочний стан епілептичного або психогенного походження, який характеризується різким руховим збудженням із бігом та агресивними діями.  Великий тлумачний словник сучасної мови