ампір

АМПІ́Р, у, ч.

Стиль пізнього класицизму в західноєвропейській архітектурі та прикладному мистецтві.

Як прикрашали чорні грона дір Оту струнку червону колонаду, Той almae matris царствений ампір! (Ю. Клен);

Меблі в залі були червоного дерева, стилю ампір (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. ампір — ампі́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ампір — -у, ч. Стиль пізнього класицизму в західноєвропейській архітектурі та прикладному мистецтві.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ампір — ампі́р (від франц. empire – імперія) стиль пізнього класицизму в архітектурі й мистецтві (переважно декоративно-прикладному), що виник у Франції на початку 19 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. ампір — Пізній різновид класицизму, виник у Франції у 1800-15; пов'язаний із правлінням Наполеона I; сильний вплив давньорим. мистецтва (зокрема, в орнаментиці), монументальні споруди, численні декоративні елементи (в тому числі., символи влади); мода, пов'язана з античністю.  Універсальний словник-енциклопедія
5. ампір — Ампі́р, -ру, -рові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ампір — АМПІ́Р, у, ч. Стиль пізнього класицизму в західноєвропейській архітектурі і прикладному мистецтві. Меблі в залі були червоного дерева, стилю ампір (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 183).  Словник української мови в 11 томах