амфітеатр
АМФІТЕА́ТР, у, ч.
1. Антична споруда з ареною, навколо якої виступами розміщувались місця для глядачів; служила для різноманітних масових видовищ.
Амфітеатр кінчається з другого боку високою горою Голицею (І. Нечуй-Левицький);
Три марки, на яких були зображені пляж, розвалини амфітеатру і Пізанська вежа, очевидно, й стали причиною того, що покійна тітка підібрала конверт на сміттярці й заховала в шухляду (Ю. Винничук);
Особливий розряд рабів становили гладіатори. Це були люди, яких примушували битися один з одним або з дикими звірами на арені амфітеатрів (з навч. літ.).
2. У сучасному театрі – ряди крісел, розташовані уступами безпосередньо за партером, а також частина залу, де вони розміщені.
В Олиних очах щезло все – і амфітеатр.., і червоні обої [шпалери] лож (І. Франко);
Вона припізнилася, бо сиділа на верхніх ярусах іподромного амфітеатру (Б. Антоненко-Давидович).
3. у знач. присл. амфітеа́тром. Колом, що поступово підвищується догори.
Салоніки розкинулись на горі, як і Константинополь, амфітеатром (М. Коцюбинський);
Справа і зліва, до самого краю берега, збігає амфітеатром пишний ліс (У. Самчук);
Бойові підрозділи батальйонів .. зайняли всі сади підгір'я, що нависали над селом величезним квітучим амфітеатром (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)