Словник української мови у 20 томах

анабас

АНАБА́С, а, ч.

Риба родини лабіринтових бурувато-зеленого кольору, яка водиться у прісних водоймах Південної Азії та Філіппінських островів.

Завдяки спеціальному надзябровому органу, що служить для дихання атмосферним повітрям, анабас може довго (6–8 годин) залишатися поза водою (з наук. літ.);

Під час засушливих періодів анабаси залишають висохлі водойми і, повзаючи по землі, відшукують воду (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. анабас — -а, ч. Риба ряду окунеподібних; здатна дихати атмосферним повітрям та пересуватися за допомогою плавців суходолом.  Великий тлумачний словник сучасної мови