анабас
АНАБА́С, а, ч.
Риба родини лабіринтових бурувато-зеленого кольору, яка водиться у прісних водоймах Південної Азії та Філіппінських островів.
Завдяки спеціальному надзябровому органу, що служить для дихання атмосферним повітрям, анабас може довго (6–8 годин) залишатися поза водою (з наук. літ.);
Під час засушливих періодів анабаси залишають висохлі водойми і, повзаючи по землі, відшукують воду (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)