анаероби

АНАЕРО́БИ, ів, мн. (одн. анаеро́б, а, ч.), біол.

Організми, здатні жити й розвиватися в середовищі, позбавленому вільного кисню; протилежне аероби.

Анаероби отримують необхідний для життя кисень шляхом розщеплення кисневмісних органічних сполук (з наук. літ.);

До анаеробів належать деякі види бактерій, дріжджів, найпростіших, червів (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. анаероби — -ів, мн. (одн. анаероб, -а, ч.), біол. Організми, здатні жити й розвиватися без вільного кисню за рахунок розщеплення хімічних сполук; прот. аероби. Облігатні анаероби — організми, які постійно існують у безкисневому середовищі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. анаероби — анаеро́би (від ан... і аероби) організми, здатні жити без вільного кисню (деякі види бактерій, нижчих рослин).  Словник іншомовних слів Мельничука
3. анаероби — Організми, які живуть в середовищі, що не містить вільного кисню; а. факультативні (умовні) переносять кисень (напр. дріжджі, стафілококи, кишкова паличка), а. облігатні (безумовні) не виносять кисню (напр.  Універсальний словник-енциклопедія
4. анаероби — АНАЕРО́БИ, ів, мн. (одн. анаеро́б, а, ч.), біол. Організми, здатні жити й розвиватися без вільного кисню за рахунок розщеплення хімічних сполук; протилежне аероби. Анаероби, як і інші мікроорганізми, потребують для свого розвитку цілого ряду вітамінів (Мікр. ж., XXII, 4, 1960, 20).  Словник української мови в 11 томах