анаморфоз

АНАМОРФО́З, у, ч.

1. біол. Тип розвитку деяких членистоногих, при якому тварина вилуплюється з яйця з неповною кількістю тулубних сегментів, що після ряду линянь поступово поповнюються.

Тип розвитку костянок – анаморфоз (личинка вилуплюється з яйця з неповним числом сегментів) (з наук. літ.);

Розвиток ківсяків відбувається з анаморфозом: личинка виходить із яйця з малою кількістю сегментів і ніг; їхнє число збільшується з кожним линянням (із журн.).

2. спец. Спотворене зображення об'єкта, яке за певних умов (наприклад, у відображенні в увігнутих чи опуклих дзеркалах) постає правильним.

Правильно спотворене зображення (анаморфоз) набуває в увігнутому дзеркалі потрібного вигляду (із журн.);

// Спотворене зображення об'єкта, яке отримане за допомогою оптичних систем і застосовується в кінотехніці.

Для анаморфозу застосовують циліндричні лінзи та дзеркала, афокальні системи, клинові та інші оптичні системи (з наук.-техн. літ.);

У кінотехніці анаморфоз здійснюється рівномірним стискуванням чи розтягуванням зображення у вертикальному або горизонтальному напрямі (із журн.).

Значення в інших словниках

1. анаморфоз — анаморфо́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. анаморфоз — -у, ч. 1》 Тип розвитку деяких членистоногих, при якому тварина вилуплюється з яйця з неповною кількістю тулубових сегментів, що поступово доповнюються з наступним линянням. 2》 Спотворена конфігурація об'єкта, що здається правильною за певних умов (напр., у вгнутому дзеркалі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. анаморфоз — анаморфо́з (від грец. άναμόρφωσις – спотворення форми) 1. Тип розвитку деяких членистоногих, при якому тварина вилуплюється з яйця з неповною кількістю тулубових сегментів, що поступово доповнюються з наступним линянням.  Словник іншомовних слів Мельничука