анатомувати
АНАТОМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.
1. Розтинати, препарувати труп для наукових або судово-медичних цілей.
Забажавши стати хірургом, іде працювати помічником прозектора в морзі госпіталя, де допомагає анатомувати трупи (із журн.).
2. перен. Проводити детальний аналіз чого-небудь.
В. Винниченко намагається анатомувати людську психіку, ламає усталені етичні кордони, експериментує з витворенням власних ідейних постулатів (з наук. літ.);
Євген Сверстюк аргументовано анатомує руйнівну природу імперії постіндустріальної епохи (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)