анахронізм
АНАХРОНІ́ЗМ, у, ч.
1. Помилка в літочисленні, хронології подій, явищ.
Анахронізм: титаря ляхи замучили зимою, а не літом (Т. Шевченко).
2. Явище, поняття, погляд, звичай та ін., які застаріли і не відповідають сучасності; пережиток.
[Галя:] Адже справді, хто, окрім українського поета, напише так тепло про кохання, про те, як дівчина виглядає козаченька, який хоч і зробився анахронізмом, але не з вини поетів (В. Самійленко);
Після німецьких моторизованих і механізованих армій, що досі гасали по цій землі, розчавлюючи її та сповнюючи гуркотом моторів і лязкотом заліза, ця піша колона вражала, як анахронізм (І. Багряний);
Історично такі методи правління, як нацистські, є анахронізмом, який рано чи пізно буде зметений народом (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)