аннамці

АННА́МЦІ, ів, мн. (одн. анна́мець, мця, ч.; анна́мка, и, ж.).

Сино-тибетська народність, що населяє основну частину Індокитаю: Аннам, Кохінхіну і Тонкін.

Китайський В'єтнам почав наступ біля Нанчао (862–863). Через деякий час аннамці, скориставшись хаосом у Китаї, почали боротьбу за незалежність, яка врешті-решт увінчалася успіхом у 939 році (із журн.).