анорексія

АНОРЕКСІ́Я, ї, ж.

Захворювання, що характеризується втратою ваги, надмірним страхом повноти, викривленим уявленням про свій зовнішній вигляд і глибокими обмінними та гормональними порушеннями.

Анорексія характеризується втратою апетиту, припиненням менструацій, підвищеною фізичною активністю, прагненням до схуднення та ін. (з наук.-попул. літ.);

Анорексія зустрічається головним чином у дівчаток-підлітків (із журн.).

Значення в інших словниках

1. анорексія — анорексі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. анорексія — -ї, ж., мед. Втрата апетиту, відсутність бажання їсти. Невротична анорексія — анорексія, яка виникає за надмірного збудження кори головного мозку. Нейродинамічна анорексія — анорексія, обумовлена гальмуванням центру апетиту. Сексуальна анорексія — втрата сексуального бажання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. анорексія — Патологічна відсутність апетиту; виникає внаслідок зменшення виділення травних соків та при хворобах залоз внутрішньої секреції, психічних і нервових розладах.  Універсальний словник-енциклопедія