Словник української мови у 20 томах

анормальність

АНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Абстр. ім. до анорма́льний.

Зараз професор Холодний відчув, що закони світу ніби зламалися, охопила природу велика анормальність, сталася якась енергетична катастрофа (Ю. Щербак).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. анормальність — анорма́льність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. анормальність — -ності, ж. Наявність у кому-, чому-небудь рис, особливостей, що свідчать про відступ від загальноприйнятої норми; ненормальність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. анормальність — АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬ книжн.  Словник синонімів української мови
  4. анормальність — АНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж., книжн. Абстр. ім. до анорма́льний. Він [пролетаріат] не творить людства, він його очищає від поділу на класи й інших анормальностей (Еллан, II, 1958, 71).  Словник української мови в 11 томах