Словник української мови у 20 томах

антимоніт

АНТИМОНІ́Т, у, ч.

Мінерал свинцево-сірого кольору, який є основною рудою для виплавлення сурми.

Основний рудний мінерал Микитівського родовища ртуті – кіновар, другорядні – антимоніт, вісмутин та ін. (з наук. літ.);

В Україні антимоніт зустрічається на Донбасі та в Закарпатті (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. антимоніт — антимоні́т іменник чоловічого роду мінерал  Орфографічний словник української мови
  2. антимоніт — -у, ч. Мінерал класу сульфідів, сульфід стибію свинцево-сірого кольору; основна руда стибію; стибніт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. антимоніт — антимоні́т (від лат. antimonium – сурма) мінерал класу сульфідів, сульфід сурми свинцево-сірого кольору. Основна руда сурми. Інша назва – стибніт.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. антимоніт — Мінерал, сірчиста сполука антимонію; свинцево-сірий, з металевим блиском; найбагатша руда сурми; в Україні — Донбас, Закарпаття.  Універсальний словник-енциклопедія