антихрист

АНТИ́ХРИСТ, розм. АНЦИ́ХРИСТ, а, ч.

1. бібл. Противник Ісуса Христа, який з'явиться перед Його Другим пришестям, а також усякий, хто відкидає Ісуса Христа.

Діти, остання година! А що чули були, що антихрист іде, а тепер з'явилось багато антихристів, з цього ми пізнаємо, що остання година настала! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

В світ увійшло багато обманців, які не визнають Ісуса Христа, що прийшов був у тілі. Такий то обманець та антихрист (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. розм. Уживається як лайливе слово.

– Втік [Семен] анахтема, втік антихрист, а мене оце в тюрму запроторив, – плакав старий Коструб (М. Чабанівський);

– Бодай з тебе дух вийшов, антихристе, – стукала баба костуром об сніг (М. Сиротюк).

Значення в інших словниках

1. антихрист — анти́христ іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. антихрист — Сатана, диявол, нечиста сила, ДІДЬКО; ЛАЙ. безбожник, невіра, анахтема, беззаконник; анцихрист.  Словник синонімів Караванського
3. антихрист — діал. анцихрист, -а, ч. 1》 У християнській релігії – противник Христа, який з'явиться перед кінцем світу. 2》 розм., заст. Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. антихрист — див. чорт  Словник синонімів Вусика
5. антихрист — анти́христ (грец. Αντίχριστος) у християнському віровченні супротивник Христа, який нібито має з’явитися перед «кінцем світу», щоб очолити боротьбу проти Христа.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. Антихрист — У християнстві ворог (людина чи сатана) Ісуса Христа; сила А. проявиться перед кінцем світу, в час перед новим приходом Сина Божого на Страшний Суд; визначення обіймає всіх ворогів Божої сили й могутності в людських справах; аналогічна постать є у віруваннях євреїв і мусульман.  Універсальний словник-енциклопедія
7. антихрист — ЧОРТ (уявна надприродна істота, яка втілює в собі зло), БІС, ЧОРТЯ́КА розм., ГА́СПИД (А́СПИД) розм., ГАСПИДЯ́КА підсил. розм., ДІ́ДЬКО розм., КУЦА́К розм., КУ́ЦИЙ розм., КУЦА́Н розм., КУЦЬ розм., АНТИ́ПКО діал., А́РІДНИК діал., МОЛЬФА́Р (МОЛФА́Р) діал.  Словник синонімів української мови
8. антихрист — Анти́христ, -та; -ти, -тів анци́христ = анти́христ, -та, -тові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. антихрист — АНТИ́ХРИСТ, діал. АНЦИ́ХРИСТ, а, ч. 1. У християнській релігії — противник Христа, який нібито з’явиться перед кінцем світу. Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Кв.-Осн., II, 1956, 239). 2. розм., заст.  Словник української мови в 11 томах