анізотропія
АНІЗОТРОПІ́Я, ї, ж.
1. фіз. Неоднаковість фізичних властивостей (механічних, оптичних, електричних) речовини або тіла в різних напрямах; протилежне ізотропія.
Монокристали характеризуються анізотропією властивостей, тобто фізичні параметри різних граней кристала неоднакові (з наук.-попул. літ.);
Приклади анізотропії: пластина слюди легко розколюється на тонкі листочки тільки вздовж певної площини; м'ясо легше ріжеться вздовж волокон, тканина легше розривається вздовж нитки (з наук.-попул. літ.).
2. бот. Неоднакова реакція різних органів рослини на однобічне подразнення факторами зовнішнього середовища.
Приклад анізотропії в рослинному світі: при односторонньому освітленні верхівки паростків згинаються до світла, а листкові пластинки розміщуються перпендикулярно до напрямку променів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)