Словник української мови у 20 томах

аплазія

АПЛА́ЗІ́Я, ї, ж., мед.

Вроджена відсутність або недорозвиненість якої-небудь частини тіла.

Морфологічні зміни гонад частіше проявляються вродженою білатеральною аплазією сім'явиносних проток (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. аплазія — апла́зія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. аплазія — -ї, ж. Природжене недорозвинення органа або повна його відсутність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аплазія — аплазі́я (від а... і грец. πλάσις – форма, утворення) природжене недорозвинення органа (1) або повна його відсутність. Інша назва – агенезія.  Словник іншомовних слів Мельничука