апологет

АПОЛОГЕ́Т, а, ч.

Захисник кого-, чого-небудь.

Численні факти переконують нас: київські русичі були не таким упослідженим і диким народом, яким зображають його апологети Візантійської церкви (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. апологет — апологе́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. апологет — (мілітаризму) оборонець, захисник, кн. ревнитель; прославитель.  Словник синонімів Караванського
3. апологет — Оборонець, прихильник  Словник чужослів Павло Штепа
4. апологет — -а, ч. Захисник кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. апологет — апологе́т (грец. απολογητής, від άπολογέομαι – захищаю) захисник тих чи інших учень, теорій, течій.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. апологет — ЗАХИСНИ́К (той, хто захищає, обороняє кого-небудь), ОБОРО́НЕЦЬ, ЗАСТУ́ПНИК, ПАТРО́Н, АДВОКА́Т розм., ОБОРО́ННИК рідко; АПОЛОГЕ́Т книжн. (про захисника ідеї, учення).  Словник синонімів української мови
7. апологет — Апологе́т, -та, -ти, -тів (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. апологет — АПОЛОГЕ́Т, а, ч., книжн. Захисник кого-, чого-небудь. Апологети імперіалізму намагаються всіляко применшити досягнення країн соціалістичного табору на чолі з СРСР в розвитку економіки (Наука.., 2, 1959, 2).  Словник української мови в 11 томах
9. апологет — рос. апологет (грец. apologetos, від apologome — захищаю) — упереджений захисник тих чи інших ідей, теорій, учень тощо.  Eкономічна енциклопедія