апоміксис
АПОМІ́КСИС, у, ч., біол.
Розмноження багатьох рослин і деяких тварин нестатевим способом.
Ізолюючи зародки з насіння рослин, одержують окремі генотипи, мікроклони яких започатковують селекційні лінії. Це переважно насіння, отримане шляхом міжвидових і міжродових схрещувань, анеуплоїдії, поліплоїдії, апоміксису та ін. (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)