аптечка
АПТЕ́ЧКА, и, ж.
1. Зменш. до апте́ка.
Заохочена мимовільним порятунком бідних хворих, вона стала думати, чи не можна завести традиційну аптечку (Н. Кобринська).
2. Набір ліків для надання першої допомоги хворому або для домашнього лікування.
Аптечка туриста розміщається у футлярі з тонкого брезенту (з навч. літ.);
В автомобільній аптечці мають бути вата, бинт і ліки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)