арап
АРА́П, а, ч., заст.
Негр, темношкіра людина.
І перевізчик [перевізник] тут явився, .. Од сонця ввесь він попалився І губи, як арап, оддув (І. Котляревський).
◇ Бра́ти / взя́ти на ара́па див. бра́ти;
(1) На ара́па, зі сл. робити, діяти, радити і т. ін., зневажл.:
а) нахабно, безцеремонно.
Вони діють на арапа, а я безцеремонних не люблю, через те хай не надіються на нашу допомогу (із журн.);
б) абияк, без належного сумління, без підготовки.
– Що для такого колгоспу сто тисяч, коли йому потрібні мільйони? Ні, товариші, на арапа ми нічого не звикли ні робити, ні радити (С. Добровольський);
– Побудували магазин як-небудь, мало приміщень, все обсипається! – Ясно, що будували на арапа (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)