араукарія

АРАУКА́РІЯ, ї, ж.

Рід хвойних рослин родини араукарієвих, поширених у Південній півкулі.

Араукарія бразильська – вічнозелене дерево, що досягає 40 м заввишки, товщина стовбура 1 м в діаметрі. Листя (хвоя) жорстке, товсте, трикутне, з гострими, як бритва, краями (з наук. літ.);

Насіння більшості видів араукарії їстівне, а її деревина цінується дуже високо (з наук.-попул. літ.);

У заповіднику Шимба-Хіллс (Кенія) трапляються насадження таких порід, як сосна, евкаліпт, араукарія (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. араукарія — араука́рія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. араукарія — -ї, ж. Рід хвойних деревних рослин. Поширені у Південній Америці й Австралії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. араукарія — араука́рія рід хвойних деревних рослин. Поширені у Південній Америці й Австралії. Дають цінну деревину; насіння більшості видів їстівне. В СРСР деякі види вирощують як декоративні. Від назви чилійської провінції Арауко.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. араукарія — Хвойне дерево; поширене в Пд. Америці та Австралії; бічні пагони ростуть кільцями; декоративна рослина, вирощують у вазонах.  Універсальний словник-енциклопедія