Словник української мови у 20 томах

аритмія

АРИТМІ́Я, ї, ж., мед.

Порушення нормального ритму серцебиття.

Спазми, аритмії, загострення коронарної недостатності є результатом перевантаження, нервової та психічної виснаги (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. аритмія — аритмі́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. аритмія — -ї, ж. Порушення нормального ритму. || мед. Порушення нормального ритму діяльності серця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аритмія — • аритмія (грец. 'αρρυθμμία — неузгодженість) - порушення віршового ритму, не помічене автором або застосоване навмисно як версифікаційний прийом. Напр., вірш...  Українська літературна енциклопедія
  4. аритмія — аритмі́я (від грец. αρρυθμία – неузгодженість) порушення нормального ритму діяльності серця.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. аритмія — Порушення ритму роботи серця в зв'язку із захворюванням серцевого м'яза або змінами у збуджувально-провідній системі серця.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. аритмія — АРИТМІ́Я, ї, ж., мед. Порушення нормального ритму діяльності серця. При захворюваннях серцево-судинної системи часто виникають порушення ритму серцевих скорочень, які називаються аритміями (Заг. догляд за хворими, 1957, 80).  Словник української мови в 11 томах
  7. аритмія — (грец. — порушення ритму, метричності) Більш складний ритм, що викликає враження поривчастого руху. Вживається для акцентування композиційних вузлів художнього твору.  Архітектура і монументальне мистецтво