Словник української мови у 20 томах

аркбутан

АРКБУТА́Н, а, ч., архт.

Зовнішня кам'яна арка, елемент опори склепіння.

Вперше в історії європейської архітектури в галереях були використані міцні підпори стін – аркбутани (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. аркбутан — аркбута́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. аркбутан — -а, ч. Зовнішня опорна кам'яна арка, що передає розпір склепіння від стіни до підпірного стовпа – контрфорса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. аркбутан — аркбута́н (франц. arc-boutant, від arc – арка і bouter – підтримувати) зовнішня опорна кам’яна арка, що передає розпір склепіння від стіни до підпірного стовпа – контрфорса.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. аркбутан — (фр. — опорна арка) Відкрита лучкова повзуча арка, яка передає розпір хрестових склепінь центрального нефа на опорний стовп у вигляді контрфорса, що знаходиться за межами молитовного приміщення. А. широко застосовувалися у готичній архітектурі.  Архітектура і монументальне мистецтво