артектум

АРТЕ́КТУМ, у, ч., книжн.

1. Стан найвищого творчого піднесення, творчий екстаз.

Степан Турчак – один із небагатьох диригентів, чий надихаючий вплив спонукав увесь оркестр до єдиного артектуму (з газ.).

2. Найвищий ступінь творчої майстерності.

Творча манера Мілани Чернявської вирізняється неабияким артектумом (з газ.).

Значення в інших словниках

1. артектум — арте́ктум іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови