артикль
АРТИ́КЛЬ, я, ч., лінгв.
Частка, що вживається в деяких мовах при іменниках для розрізнення роду, надання їм означеності або неозначеності.
Означений артикль уживається, коли йде мова про якийсь певний, відомий предмет або особу (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)