артикуляційно

АРТИКУЛЯЦІ́ЙНО, лінгв.

Присл. до артикуляці́йний.

У групі ознак звучності фонем виділяється й така пара ознак за принципом опозиції, як глоталізовані – неглоталізовані, що артикуляційно виражається у наявності чи відсутності змички голосової щілини (з наук. літ.);

Лінгвісти добре знають: артикуляційно звук “а” порівняно з “о” легше видобувається, оскільки не вимагає певних надзусиль (з наук.-попул. літ.).