Словник української мови у 20 томах

архегоній

АРХЕГО́НІЙ, я, ч., біол.

Жіночий статевий орган мохів, папоротей, водоростей, хвощів і грибів.

У плаунів із заплідненої яйцеклітини архегонія розвивається зародок (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. архегоній — (росл.) сім'янка  Словник чужослів Павло Штепа
  2. архегоній — -я, ч. Жіночий статевий орган у мохоподібних, папоротеподібних і голонасінних рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. архегоній — архего́ній (від архе... і грец. γονή – народження, материнська утроба) жіночий статевий орган мохоподібних, папоротеподібних і голонасінних рослин.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. архегоній — Жіночий статевий орган вищих спорових рослин (мохів і папоротей) та голонасінних, продукує яйцеклітини.  Універсальний словник-енциклопедія