архітектура

АРХІТЕКТУ́РА, и, ж.

1. Мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; будівельне мистецтво.

Один мій чернігівський знайомий, інженер, має замір вислідити вплив українського стилю в давній архітектурі (М. Коцюбинський);

Високого розвитку досягла в Єгипті архітектура, тобто будівельне мистецтво (з навч. літ.);

// Характер, стиль будови.

Другий бік [гори] Соколиці. Над самою водою неначе стоїть величезний храм класичної архітектури (І. Нечуй-Левицький);

Загальний характер візантійської архітектури зумовлюється розвитком купольної системи перекриття (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Устрій (організації, держави і т. ін.) як одне ціле.

Європарламентська науково-практична конференція присвячена архітектурі майбутньої Європи (з газ.).

3. інформ. Будова інформаційно-обчислювальної системи.

Автор дослідив структуру та архітектуру лексикографічних систем як базових конструктивів для носіїв лексикографічних ефектів (з наук. літ.);

У підручнику з інформатики наведено відомості про архітектуру і периферійні пристрої комп'ютера, про структуру даних на носіях інформації (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. архітектура — Будівництво, будування.  Словник синонімів Полюги
2. архітектура — архітекту́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. архітектура — -и, ж. 1》 Мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; будівельне мистецтво. || Характер, стиль будови. Ландшафтна архітектура — галузь архітектури, що стосується озеленення міст, проектування міських і приміських садів, парків і...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. архітектура — архітекту́ра (лат. architecture, від грец. αρχιτέκτων – будівничий) 1. Будівельне мистецтво, проектування і будівництво споруд. 2. Мистецький характер будівлі.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. архітектура — Мистецтво проектування і спорудження будівель; згідно з функцією розрізняють а. сакральну і світську (оборонну, житлову), за місцезнаходженням — міську і сільську; з огляду на використовувані матеріали — кам'яну, дерев'яну і т.п.  Універсальний словник-енциклопедія
6. архітектура — АРХІТЕКТУ́РА (мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; характер, стиль будови), ЗО́ДЧЕСТВО книжн., БУДІВНИ́ЦТВО рідше, БУДУВА́ННЯ рідше. Ввечері ми були в горійському театрі.  Словник синонімів української мови
7. архітектура — Архітекту́ра, -ри, -рі  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. архітектура — АРХІТЕКТУ́РА, и, ж. Мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будов; будівельне мистецтво. Один мій чернігівський знайомий, інженер, має замір вислідити вплив українського стилю в давній архітектурі (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
9. архітектура — (грец. — понад, найвищий ступінь і будівництво) Просторове мистецтво створення життєвого середовища, образи якого віддзеркалюють загальні ідеали епохи, втілюють уявлення суспільства про час і простір, будову Всесвіту і місце в ньому Людини.  Архітектура і монументальне мистецтво