асигнація
АСИГНА́ЦІЯ, ї, ж., іст.
Назва паперових грошей, які випускалися в Росії з 1769 р. до 1843 р.
Вона пішла в кімнату, одчинила скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями (І. Нечуй-Левицький);
Під кінець царювання Катерини II в країні в обігу було дуже багато паперових грошей – асигнацій, які за встановленим курсом розмінювались на металеву монету (з навч. літ.);
// розм. Взагалі паперовий грошовий знак (на відміну від металевого).
– Ти завжди розплачуєшся, Остапе? – Це наріжний принцип мого існування, – сказав русявий, видобуваючи солідну асигнацію (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)