асиміляція

АСИМІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.

1. Дія за знач. асимілюва́ти 1 і стан за знач. асимілюва́тися 1; уподібнення, злиття; протилежне дисиміляція.

Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу, яку здійснювали цісарський уряд і польська шляхта (з наук. літ.).

2. біол. Процес засвоєння рослинним чи тваринним організмом зовнішніх щодо нього речовин.

Обмін речовин являє собою єдність двох процесів – асиміляції і дисиміляції, тобто засвоєння речовин, які надходять до організму, і розкладу складної речовини тіла на простіші (з навч. літ.).

3. лінгв. Уподібнення одних звуків іншим.

На межі слів часто відбувається асиміляція приголосних (повна чи неповна), це явище є нормативним в українській мові (з навч. літ.).

△ (1) Прогреси́вна асиміля́ція, лінгв. – уподібнення одного звука до іншого, при якому попередній звук впливає на наступний.

Прогресивна асиміляція за місцем і способом творення спостерігається у сполученнях ст', зд' (з наук. літ.);

Слов'янським мовам більш властива регресивна асиміляція, тюркським мовам – прогресивна (з навч. літ.);

(2) Регреси́вна асиміля́ція, лінгв. – уподібнення одного звука до іншого, при якому наступний звук впливає на попередній.

Регресивна асиміляція може бути за дзвінкістю та глухістю приголосних, за місцем і способом творення, за м’якістю та твердістю вимови (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. асиміляція — асиміля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. асиміляція — Одностороннє або взаємне поглинання індивідів і груп іншими групами, внаслідок чого відбувається ототожнення культурних рис і характеристик самосвідомості індивідів, що складають групу.  Словник із соціальної роботи
3. асиміляція — [асием'іл’ац'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
4. асиміляція — -ї, ж. 1》 Дія за знач. асимілювати 1) і стан за знач. асимілюватися 1); уподібнення; прот. дисиміляція. 2》 біол.Процес засвоєння рослинним чи тваринним організмом зовнішніх щодо нього речовин. 3》 лінгв. Уподібнення одних звуків іншим. 4》 Ототожнення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. асиміляція — асиміля́ція (від лат. assimilatio – уподібнення) 1. Засвоєння та використання організмом необхідних для його розвитку речовин, що надходять у нього з навколишнього середовища. Протилежне – дисиміляція.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. асиміляція — Перетворення живим організмом речовин з навколишнього середовища на речовини власного організму (напр., двоокису вуглецю СО2 шляхом фото- або хіміч. синтезу), а також засвоєння різноманітних органічних сполук, гол. чином сахаридів, амінокислот та мінеральних елементів.  Універсальний словник-енциклопедія
7. асиміляція — Асиміля́ція, -ції, -цією; -ля́ції, -цій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. асиміляція — АСИМІЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. асимілюва́ти 1 і стан за знач. асимілюва́тися 1; уподібнення; протилежне дисиміляція. Нестерпний економічний і політичний гніт посилювався політикою насильної асиміляції, денаціоналізації українського народу...  Словник української мови в 11 томах
9. асиміляція — рос. ассимиляция (латин. as-similatio-уподібнення) — 1. Придбання інвесторами нових цінних паперів після їх розпродажу в ході андерлайтингу.  Eкономічна енциклопедія