аспект
АСПЕ́КТ, у, ч.
1. Точка зору, з якої розглядаються предмети, явища, поняття.
Мрійливість і уява [хлопчика] були такими сильними, що іноді життя, здавалось, існувало в двох аспектах, які змагалися між собою, – реальному і уявному (О. Довженко);
Шевченкову фонетику (в історичному аспекті) від сучасної нам літературної відрізняють, взагалі кажучи, лише малозначні деталі (з наук. літ.);
Психологічний аспект релігієзнавства зосереджує увагу на внутрішніх психічних механізмах діяльності прихильників різних релігійних вірувань і культів (з наук. літ.).
2. Зовнішній вигляд рослинних угруповань, що змінюється за фазою розвитку рослин протягом року.
Аспект травостою біло-зелений від квіток білої конюшини і вегетативних пагонів лисохвосту (з наук. літ.).
3. лінгв. Вид дієслова.
Категорія виду (аспекту) дієслів – одна з найскладніших у граматиці (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)