Словник української мови у 20 томах

астронавігація

АСТРОНАВІГА́ЦІЯ, ї, ж.

Розділ астрономії, який визначає положення і курс корабля або літака за небесними світилами.

Складним було завдання астронавігації. Електронні штурмани, орієнтуючись на далекі небесні світила, забезпечили орієнтацію станцій у просторі (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. астронавігація — астронавіга́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. астронавігація — -ї, ж. Наука про водіння літальних апаратів і морських суден за небесними світилами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. астронавігація — астронавіга́ція (від астро... і навігація) наука про водіння літальних апаратів і морських суден за небесними світилами; розділ аеронавігації.  Словник іншомовних слів Мельничука