атлетика

АТЛЕ́ТИКА, и, ж.

Система фізичних вправ, спрямованих на виховання в людини спритності, сили, витривалості.

Атлетика – жанр мистецтва, демонстрування людиною своєї фізичної сили в художній формі (із журн.).

△ (1) Важка́ атле́тика – вид спорту, який полягає у підніманні різних тягарів.

У Києві відбулися змагання з важкої атлетики (з газ.);

(2) Легка́ атле́тика – вид спорту, який включає біг, стрибки, метання списа, диска та ін.

Антти Тойвонен говорив, захлинаючись, про своє навчання в інституті, про те, що він вийшов переможцем з легкої атлетики (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. атлетика — атле́тика іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. атлетика — -и, ж. Система фізичних вправ, спрямованих на виховання в людини спритності, сили, витривалості. Важка атлетика — вид спорту, який охоплює боротьбу, бокс і піднімання тягарів. Легка атлетика — вид спорту, який включає біг, стрибки, кидання списа, диска і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. атлетика — атле́тика (грец. αθλητική) 1. У давніх греків мистецтво досягати гармонійного фізичного розвитку за допомогою фізичних вправ. У сучасному фізичному вихованні розрізняють легку А. (біг, ходіння, стрибки, метання) і важку А. (підняття ваги – гирі, гантелі, штанги). 2. Вид циркового мистецтва.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. атлетика — Атле́тика, -ки, -ці  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. атлетика — АТЛЕ́ТИКА, и, ж. Система фізичних вправ, спрямованих на виховання в людини спритності, сили, витривалості. Важка́ атле́тика — вид спорту, який охоплює боротьбу, бокс і піднімання тягарів. На чемпіонаті світу а важкої атлетики..  Словник української мови в 11 томах