атракціон

АТРАКЦІО́Н, у, ч.

1. Номер у цирковій або естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефектністю, незвичайністю.

Цирковий атракціон не відбувся через негоду (Ю. Смолич);

У Київському зоопарку дресирувальники готують до весняно-літнього сезону новий атракціон –“Ведмеді-жокеї” (з газ.).

2. перев. мн. Розваги у місцях відпочинку: карусель, гойдалка, тир і т. ін.

Великою популярністю користуються серед наймолодших відвідувачів атракціони “Містечка розваг” (з газ.).

Значення в інших словниках

1. атракціон — атракціо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. атракціон — (цирковий) видовище, трюк ефектний номер; (для дітей) розвага.  Словник синонімів Караванського
3. атракціон — -у, ч. 1》 Номер у цирковій або естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефектністю, незвичайністю. 2》 перев. мн. Розваги в місцях відпочинку: карусель, гойдалка, тир і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. атракціон — атракціо́н (франц. attraction, букв. – притягання) 1. Номер циркової програми. 2. Вид масових розваг.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. атракціон — Атракціо́н, -ну, -нові, на-ні; -о́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. атракціон — АТРАКЦІО́Н, у, ч. 1. Номер у цирковій або естрадній програмі, що привертає увагу глядачів своєю ефектністю, незвичайністю. Цирковий атракціон не відбувся через негоду (Смолич, Після війни, 1947, 42). 2. перев. мн.  Словник української мови в 11 томах