Словник української мови у 20 томах

атрибутувати

АТРИБУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, мист.

Здійснювати атрибуцію; визначати достовірність, автентичність чогось.

Науковці Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського виявили й атрибутували велику кількість невідомих художніх творів Т. Г. Шевченка (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. атрибутувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Встановлювати (встановити) дані про який-небудь документ, твір, про його автора, про час його створення і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови