ацтеки

АЦТЕ́КИ, ів, мн. (одн. ацте́к, а, ч.).

Народ, що населяв Мексику до завоювання її іспанцями в першій половині XVI ст.

Діти раділи, особливо тоді, як гурток юних мандрівників почав здійснювати “подорож у минуле народів”. Вони побували в країні ацтеків, інків (І. Цюпа);

У давнину для племен ацтеків і майя кактуси були символом містицизму. Їм приписувались чаклунська сила й магічні чари (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. ацтеки — -ів, мн. (одн. ацтек, -а, ч.). Найчисленніша індіанська народність Мексики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ацтеки — див. астеки  Універсальний словник-енциклопедія
3. ацтеки — АЦТЕ́КИ, ів, мн. (одн. ацте́к, а, ч.). Найчисленніша індіанська народність Мексіки. У давнину для племен ацтеків і майя кактуси були символом містицизму. Ім приписувались чаклунська сила й магічні чари (Знання..  Словник української мови в 11 томах