бабах
БАБА́Х, виг.
1. Звуконаслідування, що означає сильний низький уривчастий звук.
Ніколи не розумів людей, здатних націлити гвинтівку на живу істоту. Бабах – і ще одне життя обірвалося (із журн.).
2. розм. Уживається як присудок за знач. баба́хнути.
Бабах у воду (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)