бабрати
БА́БРАТИ, аю, аєш, недок., рідко.
1. що, чим. Бруднити, мазати.
Не бабрай руками! (Сл. Гр.);
Козаки, щоб не бабрати в калюжі чоботи, хапалися руками за кілля запрути (Ю. Мушкетик).
2. що. Перебирати, перекидати що-небудь, порушуючи лад, порядок у чомусь.
Оленко, полізь, доню, в погріб та відерце картоплі витягни. Та бери скраю, підряд, не бабрай усієї (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)